Коли дані зустрічають фінальний свист

Тиха революція на 12-му ігровому дні

Я спостерігав матчі не як хаос, а як калібровану систему. Кожен результат, кожна хвилина, кожен гол — це точка даних, що чекає моделювання. Не інстинкт, а байєс: ймовірність перемоги не писалася на дошцi; вона була вбудована в xG, натискаючи тригери тримання та оборонної цiлосностi.

Перемога Виторїя над Жасанїєю 3-0? Не щастя. Це байєсова змiна: коли очiкуванi голи перевищили реальнi на .43, оборона розрушилася — не через втомлю, а через структурну дисциплiну.

Невидимi змiннi

Багато фанатiв бачать «ментум». Я бачу постфактум-ймовíрностi. Коли Виторїя проти Ферровїарїя закinchилася 0-0? Це не засто; це рвновага пid тиском. Модель побачила: високий xG для Виторїї (1.8) з низьким коефiцiëнтом перетворення (.19). Вони не грали злякано; вони оптимiзували виживання.

У матч #64 Xeretagas розгромив Ново Онтенте 4-0 — не лише через силу, а через стратегичну ефективнiсть стрiльби понад .75 при одночасному падинню оборонних показникiv нижче .32. Данi не обманували.

Мова мовчання

Нема хто говорить про «очiкуванì гол на удар» чи «постфактумне оновлення». Але я — коли Мина-Ромея перемогла Ремо 3-1? Це не флер — це ρ=0.87 на ефективностì переходу та β=0.68 на обороннìй цilосностì.

Це не гри — це ланць Маркова з оновленими прuорами щогодини.