Що розкриває сигма захисту «Кельтікс»?

Сигма, що говорить гучче за зірками

Я роками моделював ефективність захисту з використанням бейєсовських ієрархій та PCA на даних НБА за 12+ сезонів. Сигма захисту «Бостон Кельтікс» — це не випадкове коливання, а чіткий сигнал: чистий, постійний, передбачуваний. Коли ви видаляєте шум від слухових припущень — лише залишається холодна точність.

Чому традиційнi статистики не працюють

Очки за гру? Поприклад? Вони ігнорують контекст. Гра дома ≠ ефективність. «Кельтікс» не перемагають через щастя — вони перемагають через сигму на 18% нижче середнього показника. Це не харизма — це ковар’янція.

Алгоритм за тишиною

Мої моделi не цкани про джерсi чи легенди. Вони цкани про графики з просторовим кластеризуванням на >5 мльйонам володінь. Коли очки супротника виходять за межу близько σ — ми позначаємо це як системну неефективнІсть, а не «клатч-гра».

Тут нема богiв — лише графики

Я не релiгІйний, але поважаю розмаїття: чи називаєш це «захистом» чи «дисциплiною» — математика не змІнюється. Мої інструменти використовують синьо-сирый палет: чистi лiнІї, без емодзІ, без накручування — лише деннситi-графІки з довIрними смугами, що кажуть: довIряти сигналу й ігнорувати шум.